Мистецтво управління, самоорґанізація й вирішення питань поспільства - такою в теорії є вже дуже сильно заплямоване слово "політика"; Арістотель писав, що держава - се об'єднання, а будь-яке об'єднання створене для щастя, хоча се звучить, мовби острів Утопія, бо ,ясна річ, щастям складно назвати корупційні схеми, скандали, несправделивість, закриття очей, вух, бомбосховищ, парків, ініціятив, Довженкоцентру - та всього, що можна закрити, навіть якби про поняття щастя тут філософствував би поет з "Міста" Підмогильного, то се нереально; через це у людей і влали величезна відстань, вже дуже явні токсично-абюзивні стосунки, котрі потім виливаються у криваві революції - влада повинна вирішувати наші проблеми, але часто нам доводиться з ними боротись (так би мовити, щоб не зупинялося серце державного апарату, сестричко, - потрібно бити по ньому весь час кулаками); все сказане дуже добре ляже для проґрами будь-якої нашої партії з обіцянками, беззаперечно, за один термін (прийдем до комунізму за 30 років!!!!!!) усе подолати й привести наш духовний Ізраїль нарешті у рай зі свободою, рівністю і братерством, можливо, навіть казино, але не цього разу - найбільша помилка будь-якої аґітації в тому, що житись буде добре, коли влада буде хорошою, але істина така - влада буде хорошою, коли народ буде за нею стежити, вимагаючи бути хорошою.
По-перше ПОЛІТИЧНА ОСВІТА, дуже добре, що ми можемо завдяки Симоненка нарешті дізнатися, що ми люди, але що далі - не ясно; я, автор цієї статті, пройшов курс вивчення правознавства у школі; основне, що запам'ятав - се те, що можна одружитися з 16 років, якщо дружина буде вагітна - безумовно важлива информація, проте вислідна проблема не у моєму класі й способі навчанні - прочитавши весь підручник, я, звісно, зрозумів свої права, мені розповіли, що таке держава (на жаль, не Платона)ТА не розповіли, як зробити її кращою - через таку недосказаність потім у наших підручниках з основ здоров'я виправдовують ґвалтівників через носіння їхніми жертвами коротких спідниць.
У нашій державі щось погано працює не через, те що всі погані, і не має спеціялістів, а через те, що сі спеціялісти не знають, як себе проявити і потрапити до влади без замовлених місць - через те й наші найкращі митці і співають у своїх піснях, що "кожен політик працює лише на себе, тому що він впринципі паразит..." (Сергій Жадан) - для подолання паразитів потрібен лікар, нехай се буде освіта(я тут не про міністерство лише), саме вона допоможе архівувати у непотрібне слова: "Терпи, терпи, терпець тебе шліфує...", та відкрити для себе иншу величезну творчість Стуса без терпіння, а з ДІЯ-ми; так ось:
У нас є багато молодіжних орґанізацій і ініціятив, окрім якихось практичних порад, умовно, з біснесу і безумовно чудового волонтерства й допомоги еколоґії, тваринкам й місту мали б займатися поясненням людям їхньої ролі у державі, поза межами їхньої ж орґанізації; ось до прикладу, про греків часто кажуть, що їхня нація утворилася завдяки військовому союзі племен проти персів, що, звісно, близько до істини, але ж насправді одним цілим зробила їх культура, себто їхній епос, усвідомлення кожного громадянина у своїй ролі і її важливісті, а в нас з сим проблема, бо нашу культуру буквально розстріляти, а замість того дали в школах уроки пропаґанди від партії й заставляли усіх ставати комуністами - тому й пішло, що політика брудна справа, і лізти туди - погано, бо ж в совєцькі часи ти нічого хорошо з цим зробити не міг - але ж зараз то по иншому, так?
Якби так(се навіть не про Ющенка), то дуже добре, проте нам дали вибір президента і всієї влади, але замість того, щоб вибрати й чітко керувати їхніми обіцянками - більшість зупиняються на першій дії, все ж, з нами трапляється лиш те, чого ми хотіли, або те, чого ми боялися(Жадан), і для того, щоб переважив не страх - потрібно старатися, ідею, час котрої, настав, зрозуміло, що нічого не зупинить - нам потрібна чітка й прозора информація про всі партії в Україні, щонайменше їхній політичний напрям, бо по обіцянкам майже всі ліваки, а на практиці взагалі не зрозуміло шо, але не самими ж ідеями, щоб проблеми й незгоди не робили нам погоди якимось троянськими кіньми було б класно, якби у нас були хороші інститути підготовки усіх державних службовців, щоб працювали професіонали, а не лише ну дуже дуже дуже добрі й справделиві, щирі людинки(на практиці лише на словах).
На жаль, у нас вже виникло вміння за хвилину до того, як виникне потреба давати хабар - його передбачати, настільки се вже буденна річ, бо вона проростає, як речення, - з малих букв, себто одноразової умовної шоколадки, що йде, звісно, на руку чудовим шоколадним компаніям, але не нам - вступаючи у коледж я молюся усім, кому можливо, надіючись, що, вступивши на бюджет, будуть платити стипендію мені, а не я; бо зараз чистий розквіт студентства, більше сімдесяти відсотків всієї молоді вчаться, а рівень корпуціїї в освітніх закладах настільки високий, як рівень освічености Оксани Забужко (вперше таке порівняння взагалі є неґативним, вибачте, будь ласка, але ж се точно).
Тож що потрібно зробити? Було б perfetto долучати побільше людей до участи в громадському житті, особливо проґресивну молодь (і не лише для підпалу автозаку) - се, звісно, якщо дуже просто, усіма способами й методиками, на пляжах, у полях, на вокзалах і в морі.
Умовно, листівками й палатками можна дочулати людей до цікавих орґанізацій:
От стоять супер фантастичні волонтери з листівочками у костюмах (ну, добре, можна і без них); прохожі там підходять й запитують, як пройти до бібліотеки, а вони не розгублюються й такі:" Ви вірите в ..." - ой, старий текст, виМбачте, вони кажуть, щиро посміхаючись: "Ви хочете дізнатися про свої права?" - І, не дочекавшись відповіди, починають розповідати, найінтересніше тут те, що доносили це просто, або хоча б просто доносити те, як все складно, як все залежить від них - ну і після цього ясна річ цей прохожий - фанат бібліотек стає таким класним крутим волонтером теж, а через кілька місяців вони всі разом їдуть за місто на шашлики далі проводимо класні події, де розповідаємо про крутезні права, так щоб кожен міг підійти, сісти й почати говорити, навіть якщо хтось почне розповідати про свій настрій чи якусь маячню (наприклад: про необхідність політичної освіти), то треба дати говорити, бо хто зна - може потім він/вона напише про це статтю; тому якою б не була ціна ми підемо до кінця, ми будемо говорити на площах, ми будемо розмовляти на морях і океанах, ми будемо теревенькати зі зростаючою впевненістю і зростаючою силою з мікрофоном, ми будемо покращувати нашу державу, якою б не була ціна, ми будемо розповідати про політику на узбережжях, ми будемо агітувати в портах, на суші, в полях і на вулицях, ми будемо деклямувати наші цілі на пагорбах;(ориґінал промови Черчиля, якщо ви не знали).
От там і можна спокійно розповісти про колоніяльну спадщину, та про те, як позбутися совітських стереотипів у простій формі, краще, ніж це зробив я - фішка в тому, що якщо цим займуться всі (ліві, праві, центральні, верхні, державники й анархісти, або такі невизначені й загублені в космосі, як я, котрим все цікаво та интересно), то така річ буде ґлобальною (як експансія КНР), і щось таки можна буде донести, мовби воду незрілій акації, крила ж ми таки маємо, хоча й не літаємо, то ними можна принаймі носити листівочки, хоча можна й без них, головне мати, що сказати.
В кінці має бути щось ніби агітки, типу долучайся чи "спільною працею знищемо буржуїв всього світу", проте ті, хто вижили й змогли дочитати аж до цього моменту(я певен в цьому, мобви вкладчик у піраміду щодо своїх фінансів) і так все зрозуміли;
А проте зараз ми, як ніяк, бачимо справжню цінність кожного суб'єкта у країні, без одної мурашки не було б мурашників (було б краще, якби не було Мураєва), тож можна щось зробити, звісно, лише самому, але РАЗОМ; або ж, звісно:
"Нумо далі обирати між ворами й таборами, головне завше ходити з бойовими прапорами"
В будь-якому разі тоді ними - прапорами треба теж запасатися, тож я з вірою у наше суспільство піду дошивати свій, на всяк випадок, але надіючись, що він мені не пригодиться.
De libertate! Слався, слободо!
Автор: Валерій (без редагування, в оригіналі)
Немає коментарів:
Дописати коментар