На жаль, навіть після повномасштабного вторгнення московії в Україну, знаходяться ті, хто досі проти українізації та позбавлення від імперських кайданів. При сьогоднішній ситуації той факт, що в Україні досі знаходяться пам'ятники та вулиці в честь російсько-радянським загарбникам виглядає дуже ідіотично. Тому є декілька фактів для тих хто каже: ''А прі чьом здєсь Пушкін і Толстой''
Оскільки більшість російських поетів були імперцями, то не варто пояснювати як вони ставилися до інших народів Той самий Пушкін був тогочасною версією нинішніх пропагандистів. Який винив Європу в бідах рос.імперії. Це він виражав у таких фразах як: ''...Озлобленная Европа нападает на россию не оружием, но ежедневной бешеной клеветой. - Конституционные правительства хотят мира, а молодые поколения, волнуемые журналами, требуют войны..." Фраза яка дуже нагадує нинішню риторику кремля. Відтоді нічого так і не змінилося, досі росія поносить європейські країни на чому світ стоїть. Чи повинні бути пам'ятники ''Катерині 2 '' яка ліквідувала Запорізьку Січ? Чи Олександр 2, який видав Емський указ 1876 року, який забороняв українську мову. І які просували наратив, що українського народу взагалі не існує.
Чому з 1991-ого по 2022 рік Україна так і не позбулась совкового сміття і вулиці називались на честь катів і вбивць українського народу. Не перерахувати всіх тих людей, що постраждали від комунізму. Взяти до прикладу Миколу Леонтовича, генія який створив відомий на ввесь світ ''Щедрик'', цю людину, на жаль, застрелив п'яний чекіст. Скільки було масових розправ над українцями таких як: голодомор, масові розстріли та війну СРСР з УПА.
Тож чому в нас досі є ті, хто цього не знає? Відповідь в тому, що ті хто не хоче позбавлятися від радянщини та імперіалізму є неосвітчені в історії та є під впливом ворожої пропаганди. Тому зараз треба максимально розповсюджувати справжню історію і не давати ворогам розповсюджувати свої наративи.
Немає коментарів:
Дописати коментар