Червона Русь

Червона Русь - традиційна назва деяких східнослов'янських територій (переважно Галичинни та Волині), а також території сучасної Білорусі, у західноєвропейських джерелах XVI - XIX століть.

Термін Червона Русь почав вживатися на Заході приблизно тоді, коли і Чорна Русь, деякий час "конкуруючи " з ним за "право" називати одні і ті ж самі території. В.Насевич допускає ,що " колись було одне протиставлення можливо, «був один (білий-чорний або біло-червоний), який потім розділився на два» . Вірогідно, вперше назва Червона Русь з'явилася у «Хроніки Констанцького собору» Ульріха фон Ріхенталя (1420-ті роки). Причому, беручи до уваги, що до неї були включений і Смоленськ, то можливо, що Червоною Руссю називали саме ту частку Русі,що входили на той час до ВКЛ - задовго до того, як її поаи іменувати Білою. На карті Фра Мауро (1459 р.) поруч із Литвою стояла не Біла Русь, а саме Червона Русь. До нього нібито входили Київ і Рязань, що відсунуто далеко на захід, порівняно з реальністю. Згідно з Яном Лаським (1514), червоні русини «входять до складу Королівства Польського і Великого князівства Литовського». На глобусі 1535 року землі південь від Жамойти під назвою Plescovia Rubea, тобто «Червона Псковщина» (читай: Червона Русь). На карті Вопеля 1566 р. північний край "Червоної Псковщини" доходить до Слуцька і Капиля. Тому саме Червона Русь була першою з «кольорових» назв, якими на Заході свідомо позначали, в тому числі, територію сучасної Білорусі. Однак на карті Айхштехта 1491 р. Русь уже зображена в пізнішому традиційному значенні «Галицько-Волинська Русь».

У описі Симона Староволського, польського історика і географа XVII ст., Червона Русь межувала на півдні з Угорщиною, Молдовою та Бесарабією, на півночі - з Білою Руссю, яка лежить між ріками Стрий і Прип'ять, на заході - з Малою Польщею, на сході - степами Скіфіі та Московським Царством.

Після 1772 року назва Галичина і Ладомерія офіційно вживалася австрійським урядом для Червоної Русі, іноді (в науці та публіцистиці) вживалася також назва Червона Русь.

Як і у випадку з Білою і Чорною Руссю, цей стереотип з часом настільки глибоко проник у свідомість істориків, що вони часто приписують вживання цієї назви джерелам, у яких вона насправді не зустрічається.