Колхидське царство
У середині першого тисячоліття до н. е. Абхазія входила до складу Колхидського царства — першої давньогрузинської держави на території сучасної Мінгрелії, що утворилася на початку VI століття. Тривалий час панувала над племенами Західного Кавказу. Засновано представниками знаті (вождями) племені колхів. Більшість вчених вважає їх попередниками мінгрелів. Лише з утворенням сепаратистської держави Абхазії місцеві дослідники намагаються довести, що предки абазхів були засновниками Колхидського царства. Наприкінці II ст. до н. е. підкорилося Понтійському царству, згодом опинилося під владою Риму. Остаточно припинило своє існування у I ст. н. е.
Античні часи
З VI—V століть до н. е. на узбережжі Абхазії з'являється ряд грецьких колоній — Пітіунт, Діоскурія та ін. Наприкінці II сторіччя до н. е. Абхазія як і вся Колхида підпорядковувалася владі понтійського царя Мітрідата VI Евпатора.
65 року н. е. в Абхазії утверджується влада римлян. Наприкінці І сторіччя н. е. на території Абхазії склалися місцеві племенні князівства апсилів, абазгів та санігів правителів яких номінально затверджував римський імператор.
Абхазьке царство
У IV столітті в Західній Грузії утворилось Лазьке царство, до складу якого ввійшла і Абхазія, як князівство. З VI сторіччя територія Лазики була ареною воєн між Візантією та державою Сасанідів. За договором 562 року Лазика залишилася залежною від Візантії, була скасована царська влада. З кінця VIII сторіччя Лазика увійшла до складу Абхазького царства.
Від початку нашої ери на території сучасної Абхазії існувало державно-політичне утворення абхазького племені абазгів — Абазгія, — залежне спочатку від Римської, а згодом — від Візантійської імперії. Посиленню Абазгіі об'єктивно сприяло і традиційне прагнення Візантії убезпечити свій північно-східний кордон: вона використовувала Абазгію як щит від арабських навал.
 |
| Абхазьке царство |
Османське захоплення
У XVI столітті Абхазію захопили турки-османи, що привело до її економічного і культурного занепаду. Під османським впливом більшість населення Абхазії перейшла в XVII столітті в іслам. Проти османського панування не раз піднімалися повстання (у 1725, 1728, 1733, 1771, 1806 роках). Для того аби позбутися турків Абхазія зближувалася з Російською імперією, що врешті-решт було оформлено в 1810 році актом офіційного приєднання в якості автономного князівства.
Абхазія у складі Російської імперії
У 1810 Абхазію приєднали до Російської імперії як автономне князівство. Скасування цього статусу призвело до повстання 1866 року. Внаслідок політики царизму на Кавказі, в 1866 і 1877 рр. в Абхазії спалахували антиколоніальні повстання, які були жорстоко придушені. В результаті Кавказької війни та антиколоніальних повстань у XIX столітті понад 100 тисяч абхазів (а разом із близькоспорідненими убихами та абазинами – до 180 тис. осіб) зазнали насильницького виселення в Османську імперію (махаджирство), а землі абхазів — колонізації з боку Росії та Грузії. Фактично Абхазія пережила справжню етнічну катастрофу, наслідки якої відчутні й донині. Більше половини населення змушені були залишити батьківщину та стати біженцями. В Абхазію ринув потік новопоселенців, передусім грузинів (переважно мегрелів), і навіть вірмен, греків, росіян, болгар, німців, естонців та інших. Так, якщо 1886 року абхази становили 85,7%, то 1897 року - вже 55,3% населення.
Радянський період
Після розпаду Російської імперії Абхазія увійшла до Союзу об'єднаних горян Кавказу та Південно-Східного Союзу. 11 травня 1918 року було проголошено Гірську республіку, до складу якої Абхазія увійшла нарівні з Дагестаном, Чечено-Інгушетією, Осетією, Кабардою, Адигеєю, Карачаєво-Балкарією. У червні 1918 року війська Демократичної республіки Грузія за підтримки Німеччини окупували Абхазію. Агресія Грузії викликала невдоволення населення Абхазії та полегшила встановлення тут Радянської влади. Відразу після Лютневої революції 1917 року влада в Сухумському окрузі виявилася в руках грузинських соціал-демократів (меншовиків). Сухумський окружний комітет більшовиків був сформований лише у травні 1917 року. З листопада 1917 року Сухумський округ знаходився під управлінням Закавказького комісаріату.
У березні 1918 року більшовики організували збройне повстання проти влади Закавказького комісаріату. 8 квітня з заняттям Сухумі, в Абхазії була проголошена радянська влада, що протрималася недовго, вже 17 травня в Сухумі увійшли війська Закавказького сейму. З 26 травня 1918 року Сухумський округ входив до складу Грузинської Демократичної Республіки. РРФСР визнала його частиною Грузії за радянсько-грузинським Московським мирним договором від 7 травня 1920 року.
У лютому 1921 року організувався ревком Абхазії (Б. Ешба, Н. Лакоба, Н. Акіртава), який керував боротьбою за встановлення радянської влади. У результаті інтервенції Червоної Армії 4 березня 1921 року в Абхазії встановлено радянську владу.
У 1931 р. в обстановці політичного терору країни, Абхазію змушують "добровільно" вдатися до зниження свого статусу і стати автономною республікою у складі Грузинської РСР. Нехтування суверенними правами Абхазії, зведення її статусу до рівня автономії у складі Грузії призвело до багатоденного загальнонаціонального сходу абхазького народу (18-26 лютого 1931 р.), що висловив недовіру уряду і радянської влади.
Після загибелі глави Абхазії Нестора Лакоби (отруєний Берією в грудні 1936 року в Тбілісі), почався найтрагічніший період новітньої історії Абхазії, пов'язаний з ім'ям Берія та його наступників, які проводили фізичне знищення і насильницьку асиміляцію абхазів, закриття абхазських заходи щодо зміни національного складу Абхазії та переселення до Абхазії понад 100 тис. мінгрело-грузин (з 1937 по 1959 рр.).
Початок 1990-х
Під час розвалу Радянскього Союзу , Грузія, як і рф опинилась у ситуації, коли за радянськими законами у них є автономії, однак деякі з них, не дуже хотіли б залишатись у складі країни.
То ж криза, що була ще за совєтських часів, коли Абхазька Автономна Республіка була проголошена і скасована водночас , набула ще більшого масштабу при незалежності Грузії.
Починаючи з 21 лютого 1992 року правляча Військова рада Грузії оголосила про скасування Конституції Грузинської РСР 1978 року і відновлення конституції Грузинської демократичної республіки 1921 року. Абхазьке керівництво сприйняло відміну радянської конституції Грузії як фактичну відміну автономного статусу Абхазії, і 23 липня 1992 року Верховна Рада республіки (при бойкоті сесії з боку депутатів‑грузин) відновила дію Конституції Абхазької Радянської республіки 1925 року, згідно з якою Абхазія є суверенною державою (це рішення Верховної Ради Абхазії не було визнане на міжнародному рівні). Верховна рада Абхазії розділилася на дві частини — абхазьку і грузинську.
Саме з цього періоду почався справжній конфлікт…
Хід подій 1992-1993 років
14 серпня почалися першій військові сутички, при спробі грузинської влади ввести війська на територію непідконтрольної республіки. Грузини хотіли відновлення територіальної цілісності, абхази хотіли розширення автономії та , можливо, навіть незалежність.
До жовтня цього ж року сепаратисти змогли накопичити сили та взяли штурмом місто Гагра. Як свтерджує грузинська сторона- у цих боях приймали участь російські танки( і можна повірити, бо в Донецькій та Луганській області також були «трофейні танки» сепаратистів).
Пізніше, 16-27 вересня розгорілася «Битва за Сухумі», (т.з. столицю Абхазії), де грузинська армія була настільки безпорадна, що перекидала свої війська цивільними літаками,які абхазці влучно збивали.
Після взяття Сухумі були захоплені в полон і страчено 17 міністрів прогрузинського уряду Абхазії на чолі з Ж. Шартава.
З огляду на порушення угод( маються на увазі Сочинські угоди про припинення вогню) Росія навіть ввела формальні санкції на торгівлю з Абхазією. Грузинські війська були вимушені повністю покинути Абхазію.
До 2008 року цей конфлікт був замороженим.
2008
Пізніше, в під час російсько-грузинської війни абхазці користуючись ситуацією робили операції з «союзними силами» росіян , та ще більше захопили території Грузії, зокрема взяття Кодорської ущелини.
26 серпня 2008 року Росія офіційно визнала Абхазію (а також і Південну Осетію) незалежними державами.
У відповідь на визнання росією Абхазії та Південної Осетії уряд Грузії оголосив, що країна розірвала всі дипломатичні відносини з Росією та вийшла з Співдружності Незалежних Держав.
**визнання своїх же маріонеток і початок війни за їх «захист» . Щось знайоме, чи не так?**
Після війни
Наразі Абхазія є напівизнаною державою зі своїми судами, візами та міліцією.
Усі цивілізовані країни визнають цю територію лише за Грузією, і тому визнання здомоглась ця республіка здобути, тільки від «наддержав» Придністров‘я, Південної Осетії та Нагорного Карабаху.
А жителі вважають себе або абхазами, або росіянами і зазвичай мають російські паспорта та вважають себе «карєннимі русскімі».
Цей народ та осетини єдині, хто не просто не заважав, а навіть допомагав росіянам у їх експансивної намірах, однак зрозуміло, що вони просто переслідували власні інтереси та мали свою дорогу до майбутньої «незалежності».
Немає коментарів:
Дописати коментар