Дана, Діванна, Дівонія чи ж Діва - богиня різних видів водойм у слов'янській мітології. Дружина бога Сонця, одна з перших, хто з'явився після створення Всесвіту.
Її ім'я є дуже цікавою темою для роздумів. Вважається, що воно означає «матір води», хтось пов'язує її з ідентичними богинями мітології Індії, Греції, кельтів. Також дехто стверджує, що воно не позначає окреме божество, а є лише другим іменем Мокоші. Микола Костомаров наполягав на походженні від цього імені назв наших і не лише річок, як-от Дунай, Дністер, Дніпро. Ця версія користувалася попитом у минулому, проте не заслуговує на довіру сучасних учених, упевнених в іранському корінні вищезгаданих найменувань.
Попри це не випадає сумніватися в давності Дани, оскільки зародження вірування в неї відбувалося ще в часи первісного суспільства, як і в більшості жіночих божеств язичницької Руси.
Данило Лепкий згадував також про богиню, як про Верховну русалку. У народних піснях і навіть коломийках можна зустріти її подобу. Ясноока й золотоволоса наречена царевича з-за Дунаю, вийшовши на сушу Русалчиного Великодня, лежить із ним на квітчаному ложі та розважається, приймаючи новий цвіт і дивлячись на танці.
На території Польщі під час співів на прославлення Лади (про неї ми вже говорили раніш) присутні вигуки «Дана, Дана, Дана!», що дозволяє припустити, що вона може бути одним із імен матері Всесвіту.
На весіллях часто практикували звичай з умиванням молодят перед одруженням родичами закликами богинь для гарного життя нового із подружжя. Також схоже було серед дівоцтва під час Андріївських вечорниць й обрядів ворожіння на них. А ще вважалося, що дані співи допоможуть зцілити худобу чи тяжко хвору людину. Для задобрення богині люди пов'язували на дерева барвисті стрічки, кидали у воду хліб і печиво, що були однією з найцінніших пожертв.
Немає коментарів:
Дописати коментар